Ще з дохристової епохи тварина на судні була цілком звичним явищем: збираючись у плавання, тодішні мореходи заганяли на палубу стільки кіз і курей, аби м’яса веслярам вистачило на ввесь похід — холодильників же тоді не було! Ну, а корабельні коти-собаки — ті взагалі «йшли» за повноцінних матросів: треба ж було комусь виловлювати щурів, винюхувати близький берег, підлещуватися до втомлених моряків… (Хай вибачають мене всі жінки планети, яких ще й досі деякі капітани ледве на борту терплять, перебуваючи в полоні древніх забобонів!).
Так було колись. Нині ж учасники морських подорожей — байдуже, чи то профі-яхтсмени, чи любителі-чартерники в своїх ніжних круїзах — нерідко спантеличені ось якою проблемою: вирушаючи у плавання, здати свого домашнього друга тимчасово в притулок, чи все ж узяти з собою??. Будь-яке з рішень, звичайно, має свої плюси і мінуси, і всяк вчиняє згідно ситуації… Однак якщо, плануючи водний відпочинок, ви все ж вирішили не розлучатися зі своїм хвостатим улюбленцем, наведені нижче поради напевно вам знадобляться.
На жаль, щодо транспортного транзиту домашніх тварин у сучасному світі досі не вироблено єдиних стандартів. Тому, мріючи про далеку подорож (морську, зокрема) вкупі зі своїм вихованцем, заздалегідь чітко з’ясуйте, які для нього потрібні документи, який саме ветеринарний контроль необхідно пройти. Адже що не країна — то якісь особливі вимоги. Наприклад, до Франції одна людина може ввезти не більше трьох тварин, причому кожна з них мусить бути віком більше трьох місяців (аналогічні обмеження для кішок-собак діють і в Ізраїлі). А в Швеції з вас стребують іще й довідку на вміст у крові вихованця антитіл до вірусу сказу. Та найсуворіші правила — у Великобританії та Ісландії: там кожна ввезена на Острови домашня тварина мусить обов’язково пройти 6-місячний карантин (причому не вдома, а в спецдиспансері); окрім того — мати особливу ліцензію, яка видається у відповідних посольствах/консульствах… Втім, як би там не було, для безпроблемного транзиту тварин через кордони чи перевезення їх поїздом-літаком беззаперечно потрібен ветеринарний паспорт міжнародного зразка. Та і чіпування тепер — теж обов’язкова умова. А які робити «звірю» щеплення та витримувати у карантині — то вже ліпше узгодити з приймаючою стороною. (В ідеалі — заздалегідь звертаємося до консульств країн, які плануємо відвідати. Або уточнюємо з представниками чартерної компанії. Врешті решт — дізнаЄмося в Інтернеті…)
Якщо ваш хвостатий улюбленець ступає на борт судна вперше, не полінуйтеся — привчіть його до морського оточення заздалегідь. Це не так важко, як, можливо, здається: досить лише кілька разів взяти свого вихованця на невелику водну прогулянку (нехай хоча б і на весловий човен на тихому озері — головне, аби ваш чотирилапий друг хоч трохи звик до хвиль за бортом). Починати краще, коли судно на якорі: нехай ваш «звір» неквапно призвичаїться до хиткої опори. Після чого можна вже з ним і в море.
Якщо тваринка все ж лякається морської хитанки, зіщулюється у глухому куті каюти — також нічого фатального. М’яко візьміть її на руки, заспокойте, покладіть на завбачно прихоплений з дому «рідний» килимок з іграшками: знайомі запахи допоможуть вашому улюбленцю швидше призвичаїтись до нового місця. Досвід показує: при терплячому і ніжному з нею поводженні практично будь-яка тваринка, бачачи спокійну поведінку своїх господарів, легко звикає і до мокрої палуби, і до хвиль за бортом. І подеколи так звикає до «палубного життя», що її потім і на берег не виманиш!
Харчування хвостатих членів екіпажу не повинно відрізнятись від домашнього. Звична їжа — то надзвичайно важливо, особливо в перші день-два плавання, коли стрес від морської обстановки іще досить великий. А для туалету визначте тварині легкодоступне місце; кішці візьмемо в дорогу її домашній лоток, для собаки — ящик з землею (в ідеалі — зі звичного для неї газончика;) Найкраще вирішення «туалетного питання» — покупка спеціальної кювети або штучної трави, яку зручно чистити. Розташовувати туалет слід де-небудь під палубою, бажано в напівтемряві — там, де сухо і ніхто з людей не «вештається»…
Не забудьте і про рятувальний жилет, персонально пошитий для вашого хвостатого друга. Це потрібно, по-перше, з вимог безпеки, а, по-друге, й вигляда приголомшливо: вся команда — від малого до великого — всі-всі у яскравих жилетах.
Круїз з тваринами на борту значно веселіший, аніж без них.
Отож бажаю всім приємних подорожей!!!
Стас Парфенюк.
