Parsun TС3.6 BMS: річне випробування

Про серійні випробування двигунів Parsun під Чигирином я звітував у “Фарватері” №4/2018. Основний висновок: китайські копії японських шедеврів 10-річної давності (від Tohatsu і Yamaha) за характеристиками дуже близькі до оригіналів. А за добротністю? Двигуни були новенькі (розпаковували при мені), тобто, не “спеціально відібрані” — і всі працювали стабільно. Та чи працюватимуть так і з часом? Щоб це перевірити, я “позичив” один двигун на ресурсні випробування протягом року. Прийшов час робити висновки.

Можу лише зняти капелюха перед В’ячеславом Коваленко (дистрибьютор Parsun, parsun.ua): він не тільки підтримав ризиковий для нього експеримент (якщо двигун відмовить — я ж так і напишу), але й розширив його — укомплектував новенький Parsun TС3.6 ще й “транцем” для його навіски (човном Parsun 300).

Отже, середина осені 2018-го, відділення “Нової пошти” — я отримав техніку так само, як і пересічний клієнт інтернет-магазину. Дві заводські коробки без проблем увійшли в легковий автомобіль — їдемо в яхт-клуб на розпаковку. Звітую “степ бай степ”.

Parsun TС3.6 BMS — китайська версія Tohatsu M3.5. “T” означає двотактний; “C” — модернізований (попередня модель — T3.6); “B” — румпельний; “М” — з ручним запуском; “S” — стандартний дейдвуд, під транець 381 мм (альтернатива — “довгоноге” виконання “L“, під транець 508 мм). Розрахований на бензин 92-95 (в українських реаліях — краще другий), вмонтований бензобак — об‘ємом 1,5 л. Максимальне проектне споживання пального — 1,8 л/год. Комплектується 3-лопасним гвинтом 7 1/2 х 7″ або 7 1/4 х 6” (у нас другий).

Мабуть, “найсмачніша” особливість двигуна: він не важкий навіть для підлітка — 14,5 кг (виконання “L” — 15,5 кг). І компактний — 597х292х968 мм, отже, навіть у невеликому автобагажнику скромно примоститься під стіночкою. Причому, класти можна як завгодно, масло не виллється (перевага двотактника).

Підготовка до експлуатації включає всього 2 пункти: 1) приєднати ручку румпеля (вставити і закрутити гвинтик, хвилина роботи); 2) додати у бензин масло і залити суміш у бак (іще хвилин 5-7).

Тобто, на першу рибалку зі “свіжокупленим” двигуном можна гайнути буквально за півгодини після розпаковки. І по ходу обкатувати двигун. Інструкція радить таку послідовність: 1) 10 хвилин на холостому ходу; 2) 50 хвилин на половині потужності (до 3000 обертів); 3) 2 години на 3/4 потужності (до 4000 обертів); 4) заключні 7 годин — як завгодно, лише уникаючи максимальних обертів більше ніж 5 хвилин поспіль.

Після 10 годин обкатки потрібно поміняти масло в редукторі і замість обкаточної бензиново-масляної суміші (25:1) залити стандартну (50:1). Після чого катайтесь, як заманеться.

Тепер — про човен, що чудово підходить під такий двигун: Parsun 300 з гідролижею. Його серійно виготовляють творці модельного ряду Elling (Маріуполь) на замовлення В’ячеслава Коваленка. Гідролижа (або псевдокіль) — різновид надувного кільсона шириною 40 см і висотою 5 см, що доходить аж до транця. Завдяки такому кільсону обводи днища трапецієвидні і після виходу на глісування з водою контактує не вся поверхня від балона до балона, а лише його центральна частина. Менший опір — вища швидкість.

Ми одразу оцінили легкість човна: всього 35 кг! Дорослий запросто нестиме його на спині, він виявився зовсім неважким і для двох підлітків (15-16 років). Абсолютно не напружуючись, ми закидали його і на верхній багажник автівки. Модель дуже мобільна, при тому, що 3-метрова — цілком пристойної довжини. Для рибалки удвох — просто подарунок.

Потішила вона і легкістю зборки: тільки першого разу треба встановити на місце кілька планок набірного пайола, а далі — лише накачувати і спускати балони (їх 3 + гідролижа). Я перший раз згаяв на зборку 30 хвилин, але тільки тому, що скористався малопродуктивним електронасосом. А якщо насос відповідний, то підготовка човна з положення “спущений і згорнутий у багажнику авто” до положення “на воді, повністю оснащений” займе хвилин 12-17. Нюанс: насос краще мати з манометром, бо гідролижу і балони треба накачувати з різним тиском. До речі, саме тому краще брати електронасос — стандартна ніжна “жабка” не дасть того тиску, що потрібен будь-якому “еірдеку” (в даному випадку — гідролижі).

Отже, зібраний човен на воді, перший старт. Знадобилось лише двічі смикнути стартер, аби двигун завівся. Саме надійність запуску мене цікавила чи не найбільше: останні 18 років я експлуатую наднадійні японські 4-тактники і відверто “розбалуваний” їхньою безвідмовністю. І пригадую вибрики “Вітерця 8” (найнадійніший радянський 2-тактник), який хотів — заводився, а не хотів — не заводився, чим нерідко створював нам, яхтсменам, передаварійну ситуацію… Наскільки гарантовано стартуватиме “китаєць” протягом року — один з найважливіших пунктів ресурсних випробувань.

Наперед скажу — не виникло жодних претензій: до 3-х ривків що взимку, що влітку, що “гарячим”, що після тривалого “відстою”. Якщо холодний — відкривав “підсос”, тільки й різниці. Єдиного разу, іще на обкатці, завівся коли б не з 10-ї спроби і потім активно подимів — можливо, мастило свічку “заліпило”. Більше не повторювалось. Китайці пишуть, що “на борту” стоїть іноваційна мікропроцесорна система легкого старту CDI — мабуть, їй і дяка.

Робота. Звичайно, після 4-тактників враження, що двигун незбалансований — вібрація дуже суттєва. Але це особливість усіх 2-тактників: “японці-однокласники” вібрують аналогічно. На малому ходу є діапазон, коли двигун взагалі “тіпається в пропасниці”, і доводиться трішки дати газу, аби тільки цього позбутись. Для любителів тролінгу — суттєвий мінус. Щоправда, тролінгістам 2-тактники взагалі не підходять — їх доводиться періодично “прогазовувати”, щоб почистити свічку, та ще ця вібрація… Отож, не раджу.

А просто ганяти човен — чудово. На відміну від Parsun T2.6С BMS, у нашого упор гвинта більший (швидкість менше залежить від маси човна і хвилі/вітру), а ще є перемикач “нейтраль-вперед”: можна прецизійно точно швартуватись (особливо це суттєво для яхтсменів). Задній хід — розворот двигуна на 180 градусів, цілком зручно.

Переходимо до замірів на вже обкатаному двигуні.

Звісно, основні “плюси” двигуна (легкість, компактність та економічність) спричинили і його основний “мінус” — невисоку тягу. Отже, основне для нього — “режим Архімеда”: нешвидко, зате комфортно. Для човна Parsun 300 гранична швидкість у цьому режимі — порядка 9 км/год, або 5 вузлів, подальше прискорення лише добавлятиме хвилю за транцем і неадекватні трати на пальне.

Замір 1: човен Parsun 300, на борту один дорослий 94 кг (я, тобто) + запас палива та речі (іще 15 кг). На швидкості 8-9 км/год штатного бака вистачило на 1 годину 42 хв (десь на 14,5 км дистанції).

Замір 2: човен Parsun 300, на борту один дорослий 94 кг (я, тобто) + молодший школяр (до 40 кг) + 10 кг речей/палива. Швидкість 8-9 км/год, бака вистачило на 1 годину 25 хв (десь на 12 км).

Замір 3: човен Adventure A330 кільсонний з “ейрдеком” (надувним днищем), вага 55 кг. На борту один дорослий, 2/3 газу, швидкість 10 км/год, бака вистачило на 1 годину 15 хв. (тобто, на 12,5 км).

Замір 4: човен Adventure A330, один дорослий, економічний хід приблизно 1/4 газу: швидкість 5,7 км/год, двигун працював 2 години 15 хв (пройшли 12,8 км). Тобто, суттєво зменшивши швидкість, я практично не збільшив пройдену дистанцію, лише згаяв час.

Замір 5: крейсерська яхта довжиною 9 м, вагою 3 тони, на борту 5 дорослих, іще за кормою буксируємо Adventure A330. На половині газу швидкість 6,5 км/год, бак закінчився через 73 хв. (пройшли 7,9 км).

Замір 6: та ж яхта з човном на буксирі, економічний хід (приблизно 1/4 газу), швидкість 3,5 км/год, бака вистачило на 2 години 15 хв. — пройшли ті ж 7,9 км.

Замір 7: та ж яхта, але без човна за кормою — швидкість 4,5 км/год, тепер бака вистачило на 10,1 км. (Тобто: не буксируйте дінгі, піднімайте на борт!)

Поки що я не добавляв газу більш, ніж на 2/3 — теорія підказує, що подальший розгон лише виведе човен у неекономічний “перехідний режим” (корма просіла, за транцем бурун, швидкість росте на “копійки”). Дійсно, навантажений (двоє дорослих, приміром) човен навряд чи розженеться навіть до 12 км/год. Теорія “вимагає” для надійного глісування не більше 25 кг на одну кінську силу. Чим вищі гідродинамічні якості судна, тим більший вантаж зможе “вивести на гліс” той же двигун — до 30-32 кг/к.с. Але щоб більше…

Калькулюємо: Parsun 300 (35 кг) + один дорослий (94 кг) + запас палива та речі (15 кг) + двигун (14,5 кг) = 158,5 кг. Тобто, 44 кг/к.с. Занадто багато. І — несподіваний сюрприз (замір 8): 18 км/год, чисте глісування! На баку я проїхав 48 хв, приблизно 14,4 км дистанції (зверніть увагу, практично як і на 8-9 км/год). Звісно, на старті я допоміг човну розігнатись правильним диферентуванням (нахилявся вперед), про відчутну “акселерацію” і мови не було (розгон зайняв секунд 20), але ж 18 км/год! Щиро кажучи, сам не вірив, що так може бути.

Висновки:
1) Двигун недорогий (еквівалент 530$), легкий і компактний (для автомобіліста — мрія);
2) Два рибалки з снастями на невеликому човнику (жорсткому, чи надувному) можуть сміливо розраховувати на крейсерський хід 8-9 км/год без дозаправки у “радіусі польоту” до 5-6 км;
3) Parsun TС3.6 BMS підходить і вітрильним яхтам “дніпровського калібру” (6-8 м), в першу чергу для швартовок і на випадок штилю. В “плюсах” — компактність, легкість і зручність управління, в “мінусах” — неможливість підключити зовнішній бак (тобто, не для маршових переходів);
4) Комплект “Parsun TС3.6 BMS + Parsun 300” можна розглядати як швидкісний для неважкого дорослого без суттєвої поклажі (“вискочити” увечорі з спінінгом на годинку).;
5) Цей же комплект (човен-двигун) — справжня знахідка, як “перший човен” вашого сина: недорогий, неважкий, економічний, при цьому швидкий! І відносно безпечний у випадках, коли новачок зробить різкий віраж, чи забуде одягнути “кілл-корд”;
6) І іще: протягом річної експлуатації Parsun TС3.6 BMS так і не дав жодної нагоди запідозрити його в ненадійності, чи нестабільності. Повага до цього “китайця” особисто у мене виросла.

Думаю, такі результати — “комплімент” обводам човника, з його жорстким пласким кільсоном (опора) і завуженим днищем (менша площа тертя).

Варто полекшити човен — і швидкість зростає (замір 9): Parsun 300, на борту підліток (60 кг) і трішки речей (10 кг) — 21 км/год, штатного бака вистачить на приблизно 16,8 км дистанції.

Богдан ПАРФЕНЮК.
Фото автора.