Logo Logo

Boston Whaler 170 Montauk

#Boston Whaler #Тест-драйв

Якщо ви бачите (приміром, на YouTube) як моторний човен прямо у воді перерізають бензопилкою навпіл — швидше за все це Boston Whaler. Саме так засновник компанії любив демонструвати абсолютну надійність своїх виробів — після “екзекуції” обидві половинки і самі не тонуть, і людей тримають.
До свого 60-річчя компанія наново спроектувала одну з своїх найпопулярніших лінійок Montauk. Усі 4 моделі її я обкатав на півдні Франції, біля містечка Сан-Рафаель.

Алессандро Лоренцон, глава європейського офісу американської верфі:
— Люди цінують простоту Montauk — як в оперуванні, так і в обслуговуванні. Мінімум техногенності і “меблів”, максимум практичності. Плюс безпека — наш легендарний козир. У першу чергу — для річкової рибалки. В США також дуже популярно купувати такі човни підліткам, щоб долучати їх до боатингу в цілому і рибалки зокрема.

Усі 4 моделі Montauk — центрконсольники, з широкими симетричними бортовими проходами. Носи — “розвалені” на рівні палуби, ємність обох кокпітів максимальна. Обводи досить плоскодонні (14-16 градусів на транці), човни мілкосидячі і легко виходять на гліс. З “меблів” — лише кілька рундуків та опціональний термоящик. Виконання — практичний пластик, лише по мінімуму прикритий матрацами сидінь. Після рибалки човен досить помити зі шланга (“hose-and-go”) — бруд стече у шпігати, від струменя води ніщо не постраждає (просто нічому!). До послуг рибалок передбачені герметичні рундуки з аераторами (для живця), касетниці для блешень, низькопрофільні поручні (замість релінгів), тримачі спінінгів та опціональні “бойові стільці” на носі.

Найменша модель (Boston Whaler 150 Montauk) — всього 4,7 м довжини, флагманська (Boston Whaler 210 Montauk) — 6,5 м. Звісно, чим більший човен, тим він просторіший, комфортніший і солідніший на ходу. Але, забігаючи наперед, скажу, що на неприємній битій морській хвилі саме два “молодших” проекти приємно вразили: вони не “ламали” хвилю (як 190 і 210 Montauk), отримуючи при цьому відчутні удари, а ніби “пурхали” з гребеня на гребінь — легкість корпусів (плюс правильні обводи) дозволяють “співпрацювати” з хвилею. За стерном при цьому отримуєш шалене задоволення (дуже схоже на азартну гру) — я спеціально напросився на віддалену заправку, аби “попурхати” на повному ходу кілька зайвих кілометрів.

Та якщо 150 Montauk все ж фізично малуватий, то Boston Whaler 170 Montauk я вважаю “золотою серединою” усього модельного ряду: економічний за розміром, легкий на ходу, при цьому вже досить місткий і універсальний у використанні. Саме цю модель жюрі Best of Boats Award минулого року вибрало переможцем у категорії “Best of Fishing“.

Отже, 170 Montauk. Половина його носового кокпіта запалублена — це і “плацдарм” для спінінгістів, і “фундамент” для бойового рибальського крісла, і пара рундуків (якірний і вантажний) під великими лючинами. Для рибалки — ідеально. А перед виїздом на пікнік на цю палубу пристібуються м‘які подушки. Плюс додаткові вставки з подушками — і маємо солярій на весь носовий кокпіт, аж до консолі. Альтернатива — сидіння-термоящик (на 68 л) перед консоллю (з суцільним солярієм воно конфліктує: можна встановити або термоящик, або солярій).

Бортові проходи — по 51 см ширини, ходжу вільно. Справа у цей прохід відкриваються дверцята комірки консолі — тут просторо, передбачена кишенька для дрібниць і вимикач акумулятора. В лівому проході — доступ до касетниць (також врізаних у консоль) під блешні. Рука сама знаходить поручень по периметру вітрового скла.

Стерновий пост — взірець мінімалізму: штурвал (гідравліка в стандарті, крутиться пальчиками), ручка управління двигуном (з хорошим упором для руки), три циферблати приладів і 5 електровимикачів. При цьому не забули врізати сюди 12-вольтну розетку (прикурювач) і USB порт аудіоцентра. Для мобілок і ключів — зручна поличка, тут же місце і для опціонального фішфайндера. Внизу консоль підрізана — ногам досить просторо.

Подвійне крісло стернового — заодно і місткий “садок” (з аератором і дренажем) для малька. А спинка фіксується у 4-х положеннях, у тому числі для управління стоячи і сидіння обличчям до друзів чи спінінгів — у корму. У попередній версії моделі під сидінням був бензобак, зараз його перенесли під пайоли.

По боках від рецеса відформовані сходини. На рибалці на них стоїш (із вудочкою), на стоянці бортом тут зручно виходити на понтон. А перед виїздом на пікнік на кожну сходину кладеться подушка, за неї вставляється спинка — маємо два крісла. Опціонально пропонується і шикарна альтернатива: блок кормового дивана, що оперативно кріпиться/знімається. Спинка дивана завалюється вперед, заповнюючи проміжок між диваном і сидінням стернового — отримали кормовий солярій. Бонус — ще один рундук під сидінням.

Перелічу іще кілька корисних опцій. За транцем пригвинчується купальна платформа з забортним трапиком. Над кокпітом розкривається тентовий біміні, такий безцінний у спеку. Арка над двигуном для буксирування лижника/бордера. Тримачі вудлищ у кормі (4) і перед вітровим склом (іще 4). Передбачені суцільний високий релінг по периметру (разом з 50-см фальшбортом забезпечує висоту 83 см у носі і 76 на кормі), або низькопрофільні поручні — щоб рибалити зручніше.

Інженери пропонують на транець 90-сильний “стандартний” двигун, або 115-сильний опціональний. Ми обкатували потужніший, заміри — в таблиці. На гліс човен вискакує за 4,5 секунди, при цьому ніс піднімає невисоко — обводи дійсно ефективні.

Підсумую. Універсальний сімейний човен. У першу чергу — для рибалки. Але і вивезти компанію на пікнік буде зручно. Або “політати з вітерцем”, чи побуксирувати спортсмена. Бренд недешевий, проте його моделі довгоживучі і в обслуговуванні вельми економічні.

Богдан ПАРФЕНЮК.